Тиша, тиша навкруги,
Сонечко вже сіло.
Сплять всі гори і луги,
Спи, дівчино, мила.
Та дівчинонька сумна -
То моя Вкраїна.
Нема кому боронить
Дівчину єдину.

Та невже, невже нема
Козацької слави?
І ніхто не підійма
Гетьманську булаву?
Де ж ти, батьку наш,
Степан, поведи до бою
Україну визволять
З тяжкої неволі!

Не реве старий Дніпро,
Не чекає літа.
І не рве вже греблю
Він і не коїть лиха.
Україну ми спасем,
Ще вона засяє
Жовтим відблиском шабель
І блакитним сяйвом.