Стежками пізнання ми йдемо, блукаєм,
Як блуднії дочки й сини,
У мирне майбутнє дороги не бачим,
Щоб вийти з полону війни.

Бо те, що сьогодні нам Бог посилає,
Із неба в краплинах води.
Якого насіння самі посадили,
Такі пожинаєм плоди.

Почнімо шукати дорогу єднання,
Забувши образи і зло,
І гордість змінімо на ласку й смирення
Посіємо мудрість - зберемо добро.

Щит віри й надії у руки візьмімо,
Молитва хай буде мечем.
Бо зброї сильнішої в світі немає.
Від тої, що дана Отцем!

І віру втрачати ніколи не можна,
Повірте Господнім словам.
Бо хто сильний духом і має надію,
По вірі все станеться нам!