Вже наступила золота,
Наповнена печаллю, осінь
І ліс дитинство нагадав
Далеке і забуте зовсім.
Я згадую твої вуста -
У цьому вина жовта осінь,
Де листям падали слова,
Що розлучили нас назовсім.

Приспів:
Жовта осінь фарбує листя,
Жовта осінь завжи сумна,
Приходиш ти так тихо,
Наче казка чарівна.

І осінь згадує любов,
Торкнувши вітром сподівання,
Давай повернемося знов
В колись загублене кохання.

Приспів. (2)

Жовта осінь завжди сумна...