Сидів я на березі, слухав шуміння
Шуміння моря, його шепотіння
А сонце сідало рожевим туманом
І я уявляв, що зіркою стану
Сиділа ти поруч мене не помічала
А потім тихесенько і прошептала

Приспів:
Скажи, а де ночує сонце, де воно живе
Про що шумить це море, розмову з ким веде
Коли мене не стане, що будеш ти робить
Коли піду по зорях я, чи будеш ти тужить

Такого ніколи в житті я не чув
Одразу ж розпач і страх я відчув
Хотів тебе я пошвидше обняти
А потім ніколи вже не відпускати
Далі збагнув, що втрачаю тебе
Замислився згодом, запитав я себе
Чи зможу прожити без тебе весь вік
Чи вмру я не проживши і рік

Приспів

Так вийшло як вийшло, я цього чекав
Що швидко підеш так, я і не знав
Сиджу біля моря і слухаю шум
Шуміння води і моїх тихих дум
А сонце все ж таки сідає туманом
А я вже не мрію, що зіркою стану
Мучать мене надзвичайні питання
Що їх я почув від тебе в останнє

Приспів