Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Десь на споді нажитого лантуха
Вишиванка, що в хрестик, лягла.

Не кричу, не охрип, я не вигорну
Попіл серця... За крок до межі
Вигортаю прожитість всю приторну,
Задихаюсь у тім, що чужий.

Приспів.

Знову ніч... Знову сон... Прокидаюся.
І вікно на очах прикраша:
То не сніг... То лиш цвіт... Осипаюсь я.
Біла-біла, ясніє Душа.

Приспів.