Сумувала весна у моїх очах,
Сумувала любов у чиїхось серцях,
Сумувала весна, бо лили дощі,
Як сльози людські, у самотній душі.
Сльози людські...
У самотній душі...

Усміхнулась весна, минули дощі,
Співала любов у чиїйсь душі,
Співала любов, бо час настав,
Полетіла до того, хто її ждав.
Час настав...
Хтось її ждав...

Ти услід за весною літа чекай,
А любові із серця не відпускай,
Дай їй тепла, бо покине тебе,
Іншого серця собі віднайде,
Іншого серця собі віднайде...