Ми на узбіччі світу, ми не помітні,
Проростаєм корінням у пустоту.
Ми розділяєм мрії, всі наші надії,
Не продукуючи дій, рухаєм нудьгу.

Зеро! (2)

Абсурд вже не лікують, не помічають, з ним живуть.
У всіх вже є корони, склянії сапфіри,
Які прикрашають кожну нору.

Що це – це твій нуль!
Тікай!
Він вже тут.

Що це – це твій нуль!
Тікай!
Він вже тут.

Життя набуло барви, такі глибокі,
Коли нафта наповнила всі думки.
На швидкості несуться всі наші спокуси,
Збиваючи з ніг, пробивають дірки.

Зеро! (2)

У нас немає часу,
У нас забрали сон,
У нас немає чисел,
В нас є зеро!

Що це – це твій нуль!
Тікай!
Він вже тут.

Що це – це твій нуль!
Тікай!
Він вже тут! (4)

Тікай! (5)