Як гарно у храмі Твоїм, Богородице,
Як легко душі і тепло.
Спокійно і вільно тут кожному молиться, |
На радість, на щастя й добро. | (2)

Здається сама Ти, о Мати, Владичице,
Між нами у храмі стоїш.
Своїм омофором Ти нас покриваєш, |
На всіх співчутливо глядиш. |(2)

І образ у світлі велично сіяючий,
Немовби говорить серцям:
"Прийдіть всі до мене, молитви складаючи, |
Я всім вам розраду подам. | (2)

Моліться убогі, і бідні, і сироти,
Бо я - Ваша Мати й Покров.
Моліться і ви, того світу щасливії, |
Пізнайте всі правду й любов. | (2)

Моліться усі під гріховною ношею,
Давно молитов ваших жду.
Від вас покаяння, сльозами орошене, |
Почую завжди і прийму. | (2)

Молися ти, старосте сива й похилая,
Молись і ти, юності цвіт,
Моліться і ви, діточки мої милії, |
Я всіх вас ізбавлю від бід". | (2)

Не залишай же нас, Мати, ми просимо,
І нашу молитву прийми,
Що з вірою щирою нині приносимо. |
Помилуй, спаси, сохрани. | (2)

В скорботі душа знемагає безсилая,
І сил не стає в боротьбі.
Та Ти помагаєш нам, Матінко милая, |
Вклоняємось низько Тобі. | (2)