У темному лісі,
Як голуби в стрісі,
В криївці кохались вони.
Таємне вінчання |
В суботоньку зрання |
Відбулося у восени. | (2)

Та раптом крики:
Прийшов ворог дикий —
Криївку сектант показав.
Кричать людожери: |
"Здавайтесь, "бандери", |
Для вас час останній настав!" | (2)

Молились Богу,
Збирались в дорогу —
Остані цілунки в сльозах:
"Стріляй, Василеньку, |
Стріляй у серденько, |
Не буду рабинею я". | (2)

Свою Україну
І вірну дружину
У серці навіки зберіг,
Та свого кохання, |
На муки, знущання |
Віддати катам він не зміг. | (2)

В неділеньку вранці
Сходились повстанці,
З під ніг аж тремтіла земля.
Ридали там дзвони — |
Ішли похорони |
Коханочки і Василя. | (2)