B#m
Сядь напроти та й розкажи,

дивись прямо в очі мені.
ТаCк важко дивитись в Твої,
як Gmв них вже погасли кохання вогні.


B#m
Та все ж говори говори,
сліCв не тримай, душу виймай.
ЯкC можеш Ти бути такою,
та Gmяк Ти робиш усе це зі мною.



пр.
B#m C
А як би я знав тоді, як зустрів Тебе,
скFmількох згубила Ти,
якGm зараз губиш Ти мене.
B#m C
Я б ходив тоді іншими шляхами,
нікFmоли б не знайшла мене Ти,
міGmж землею й небесами.



2 к.

Та все ж я поруч з Тобою,
крапля у морі,
за вікнами зорі.
Від мене те саме питання,
від Тебе мовчання, мовчання, мовчання.


Чому не відпустишь мене?
Відповідай!
Сльозами наповнені очі,
і Ти ніжно шепочеш
мовчи, цілуй та обіймай.


пр.

А як би я знав тоді, як зустрів Тебе,
скількох згубила Ти,
як зараз губиш Ти мене.
Я б ходив тоді іншими шляхами,
ніколи б не знайшла мене Ти,
між землею й небесами.