Прокидайся, земле моя,
Зігрівають руки Христа твої ниви!
Алілуйя!
Йде він травами степовими
Оросивши іх сльозами золотими.
Алілуйя!

Сходить сонце над водою,
Над рікою золотою.
Ії потоки рясні
Омиватимуть знов
Спраглі людськи уста –
Воля Христа!

Сходить день на поснулі поля,
Тьмяніє зелена зоря.
Вона плаче –
То остання з ії ночей.
Старі руки в Бога молодого,
Крізь пробиті долоні його
Я побачу відзеркалення власних очей.

Сходить сонце над водою,
Над рікою золотою.
Ії потоки рясні
Змиватимуть знов
Пролиту кров.

"З Ісусом!" – промовляють уста.
Великого поста
Я з Ісусом.
То є воля Христа.

Сила Божа промайнула
Божі іскри щедро сипанула
В мої вікна.
Алілуя!
Але іскра одна надто заіскрила,
Зажевріла з неї ватра та й згоріла
Моя хата.
Така доля моя.