Задзвонили ключі в ночи попад море йдучи,
Заплакали два вібраньці в чужу землю йдучи.
Та не плачте, вібраньчики, суда вам дорога,
Та вібита вна камінєм до самого Львова.
Та вібита камінєчком, мости поріджені,
Туда ішли з кучєрами, відти обстрижені.
Туда ішли з кучєрами, кучєрі леліли,
Відти прийшли без кучєрів, дівчєта пімліли.