Як гуцула не любити, як в гуцула вівці,
У гуцула за ременем писані топірці.
Як гуцула не любити, коли гуцул годний,
У гуцула діжка масла та і сир надобний.
Як гуцула не любити, коли гуцул грає
На сопівці, на флоєрі й на тримбіті знає.
Як задзвонит підківками, топірцем помечи,
То у кождій пишні душці само серце скачи.
Він як хочи жінку бити, бука не питає,
Уфатит ї за прошивку, душа їй минає.