Сивий коню, сивий коню, сива тобі грива,
Скажи мині, сивий коню, де моя є мила?
Скажу я ти, козаченьку, ай там за горою,
Потирає очи чорні хусточков білою.
Мині нічка темненькая спочинку ни дає,
А з вечера аж до раня слезми заливає;
Вийду рано вздихаючи, говору з росою:
Прибудь, прибудь, бо сву душу пішлю за тобою.