Плачте, тату, плачте мамо, сами-сте си винни,
Бо ви мене до цісаря дати не повинни,
Та як мене відобрали хлопцє молодого,
Дали мені пуцувати коня вороного.
Я коника віпуцував, шабелька на клинку,
Пан капітан повідає: шкода тебе, синку.
Було мене, капітане, та не шкодувати,
Було мене молодого з дому не волати.