Ой уже ся насудили наші вороженьки,
Що ми собі постояли близько доріженьки.
Обмавляйти, вороженьки, не пириставайти,
Потім свої язиченьки на підошви дайти.
Дайти язик на підошви, зуби на підкови,
Бо вже-сте мня обмовили від ніг до голови.
Та най наші вороженьки пропадут до лиха,
А ми собі їжмо, пиймо, та й любім ся стиха.