Ой кувала зазуличка, кувала, завила,
А на мої бідашечці сирмова дзоблина.
А сирмова та дзоблина, чорневі волоки,
Нима ж мині над бідашку на цілі Розтоки.
А в бідашки чорні пташки, а золоті крилця,
Пішов її та миленький по дубові дривця.
А сокирку остру має, ручок си ни збавит,
А коника чирвоного, він си ни забавит.