Ой, дівчино, дівчиночко, дівчино коруно,
Штири роки до ті ходжу, коби хоть не дурно.
Та не дурно, мій миленький, не дурно, не дурно,
Лишень собі починай з тиха, та й розумно.
Та й з тихенька, мій миленький, з тихенька, з тихенька,
Вподобає отец, мати, та й я молоденька.
А як будеш, мій миленький, з буйна починати,
Та хоть би я рада піти, не дасть мене мати.