На камени хуста перу, на камени кручу,
А на мене люде брешут, а я ся не смучу.
На камени хуста перу, на камени стою,
А на мене люди брешут, а я ся не бою.
Брешіт, брешіт, вороженьки, або перестаньте,
Або мені свої зуби на підкови дайте.
А за мене люди брешут, як в лісі ворони,
А я маю миленького з чужої сторони.
А за мене люди брешут, а я ся не бою,
А я шию, вишиваю, як пані з покою.