Приспів:
Я вірю, що десь є цей казковий рай,
Я вірю, що десь там, де скоро буду сам. (весь куплет – 4)

Щось до болі страшне коїться навколо,
Стало модно ходити до собору.
Отримати на тиждень духовні процедури,
А решту часу проводити в нічному клубі.

Віру, так, я маю, слово Боже всі читали,
Євангеліє від Івана всі напам’ять повивчали.
В розумі знання, а серця їх далекі,
Ці люди навряд чи зрозуміють мою тему.

Боже, залий серце сухе,
З-поміж релігій пізнати Тебе,
Схиливши коліна, напитись життя,
Збагнути сутність духовного буття.

І поки є час я буду намагатися
Серце віддавати, волі Твоїй підкорятися.
І не забувати, що життя – це миттєвість
В порівняні з вічним щастям в раю, біля Тебе.

Приспів

Живучи для себе, не помічають нікого,
Егоїзм відводить їх від Бога.
Відцуравшись світла, темряву приймають,
Правду брехнею заміняють.

Набуваючи знання – мудрості не мають,
Маючи серце – про нього забувають,
Маючи душу – тіло обирають,
Маючи крила – чомусь не літають.

Віра моя нехай не зникає,
Бажання потрапити не згасає.
Сенс життя свого я бачу тільки в цьому
І ніхто не зупине, мене на шляху до Нього.

Роблячи добро, іти до кінця,
Не забуваючи, що мить це і є життя!
Віру не втрачай, життя віддавай,
Бога приймай, в рай потрапляй.

Приспів (2)