Приспів:
Відчувай, відчувай, відчувай.
Якщо маєш, друже, серце, просто відчувай. (2)
Чуєш, просто, просто відчувай.

Моя нація вимирає,
Внесена в червону книжку, як рідкісний вид.
Пане президенте, вам не сняться кошмари,
Ну, що ви, не про мертвих, звичайно про живих?

В моїй нації все більше хворих
І без грошей ти приречений на смерть.
Пане лікарю, ви дійсно здорові,
А то я вас підозрюю на стрес?

В моїй нації все більше криміналу
І жити чесно – це розкіш не для всіх.
Панове олігархи, кого вам ще вбивати,
Щоб Україна була в’язниця для слабких?

В моїй нації все змінюють закони
І завтра будеш мати право лиш на біль.
Панове депутати, навіщо ваші збори,
Адже ви робите краще для своїх?

Приспів

Моїй нації чогось не вистачає
І ми постійно дивимось то на захід, то на схід.
Панове українці, чого ненька вам не дала,
Чому ми позичаєм те, чого не слід?

В моїй нації немає героїв,
Культуру й звичаї тут вважають за сміття.
Панове громадяни, ми здались без бою,
Нам рідними стали Лондон і Москва.

В моїй нації самі лише християни,
Але в житті процвітає гріх.
Панове проповіднику, чого ви не розказали,
Куди подівся живої віри цвіт?

В моїй нації проблем ще тьма безодня
І їх не перелічити за цей вірш.
Так давайте ж будемо з любов’ю
Будувати Україну для майбутніх поколінь.

Приспів (2)