Стогне рідна моя,
Сонця в неї не має.
Де я притулок шукаю,
Хмара чужа.
Зникли справжні герої,
Поросли травою,
Ніхто не знайде, ніхто не згадає
Їхнє ім’я...

Що то за хмара, яка над нами?
Більше не може, земле, спати.
Що то за хмара, чорна примара?
Ми повстаємо, Діти Сонця!

Стогне рідна моя
З часу, коли ми віддали
Землю тим, хто не з нами,
Волю – грошам.
Правда тільки одна,
Правда – батькова мрія,
Рідну землю любити.
Мабуть, це наша остання надія!