Люди блукають, і шукають
Щастя в грошах і в майні...
Я не знаю, скільки можна
Плавати в лайні.
Скільки можна вітра в полі
Ловити без надій...
Бути власником брехні
І нездійсненних мрій.

Чи сміятись, чи плакати –
Не знаю що робити.
Як мені далі бути?
І взагалі як жити?
Де набратись мудрості,
розуму і сили?
Я не бачив цього там,
Де мене носило...

Я сьогодні вийшов в поле,
Вдосвіта дививсь на небо
І в ньому бачив силу Твою.
Брав руками ясні зорі
І забув про власне горе...
Душу заспокоїв свою.

Люди блукають, і шукають
Щастя в грошах і в майні...
Не в знанні. Не в знанні. Не в знанні...