1. СBmумніви, неспоBmкій,
нестрGимний вир страхBів.
Та крізьG терни крок за крBоком
меFm7не ти завжC7ди вів. B 
ТBmи — моя фортецBmя.
І, хоGч хиткий цей свіBт,
із тоGбою я в безпеці.
БоFm7ятися не слідF7! 

(Приспів)
ЄгоBво, віри дB/Cай мені
і яG побачу враBз:
незрівнGянно більше із Bнами,
ніж тFmих, що проти нF7ас!
ПрBошу лиш однB/Bого:
Gнас мужнімFи зробиB7. 
ВжеFm близько перемоBга! G 
Вже бBлизько свіF7т новий!B 

2. Я всього лиш порох,

без тебе я — ніхто.

Але в цю буремну пору

ти став моїм щитом.

Поможи не здатись,

страхи прогнати геть.

Бо не вічні ані ґрати,

ні ворог, ані смерть!

(Приспів)

Єгово, віри дай мені

і я побачу враз:

незрівнянно більше із нами,

ніж тих, що проти нас!

Прошу лиш одного:

нас мужніми зроби.

Вже близько перемога!

Вже близько світ новий!

(Приспів)

Єгово, віри дай мені

і я побачу враз:

незрівнянно більше із нами,

ніж тих, що проти нас!

Прошу лиш одного:

нас мужніми зроби.

Вже близько перемога!

Вже близько світ новий!