FmМи звиклC#и шукати
Не пD#оруч, а далCеко
Ми звикли чекати,
Бо це дуже легко.
Ми звикли брехати,
Бо це дуже просто
Ми звикли тікати,
Коли дуже гостро.

АC#ле треба знD#ати в житG#ті гCmоловнFmе,
Все краще збирати, все гірше мине
Твори те життя, в якому жить хочеш ти
C#В якому хC7очеш жить завжFmди.

Ми зGmвикли мовчD#ати
В розмFові з панDами
Ми звикли повчати
Тим, що не знаєм самі
Ми звикли вважати,
Що десь живуть ще краще
Але проживати,
Треба на Батьківщині нашій.

АD#ле треба знFати в жиA#тті DmголовGmне,
Все краще збирати, все гірше мине
Твори те життя, в якому жить хочеш ти
D#В якому хD7очеш жить завжGmди.


Ми звикли кричати,
Не слухаючи інших
Бо звикли вважати,
Що нема нас розумніших,
Ми звикли кричати,
Один на одного з наказом
Але треба знати
Що сильні ми всі разом.