Скажи де сплять найшвидші поїзди
Бо сумно так.
Скажи де ждуть любові не грози,
Я бюду там.
Іду з птахами в літ за небокрай,
За далями.
Милий мій, ти зумій
Чекать в імлі приблуди кораблі

Наші надії, наші розлуки,
Погляди мрії зв’язують руки.
Жінка є жінка – постать з туману.
Горить нічний ліхтар,
Шукай мене між хмар,
Я тану.

Скажи де будеш ти і побажай
Нетлінного.
Скажи де та перейдена межа
Несплинного.
Де травень диво руки розкидав
І мається
Милий мій, ти зумій
Чукать в імлі приблуди кораблі.

Наші надії, наші розлуки,
Погляди мрії зв’язують руки.
Жінка є жінка – постать з туману.
Горить нічний ліхтар,
Шукай мене між хмар,
Я тану.
Кожному із нас
Буде що сказати в зливу.
Хай зупинить час
Це маленьке диво.
Хай панує мить
Де струна бринить,
Милий мужай, мужай.
Не проводжай.