Зіжри себе, спали себе,
Виколи очі, не думай кричати!
Доки смерть, твоя прийде,
Я побачу, як будеш про все шкодувати!.. (весь куплет – 2)

І звідки беруться такі твої рішення,
Що не бачиш різниці між життям і смертю?
І куди ж це поділись слова всі і речення?
І чому ж ти постійно й завжди такий впертий?
І про що взагалі голова твоя думає?
І куди взагалі думки твої поділися?
У якій же пітьмі твої очі ховаються?
І в якому-то пеклі твоє тіло гріється?

Суїцид! (4)

І чому, коли бачиш ти смерть, посміхаєшся?
Та чому ти постійно її викликаєш?
Вона подруга вірна і по тебе вертається,
Але ти тільки кличеш, та ніяк не вмираєш.
Хіба в цьому усе почуття твоє гумору?
І у цьому увесь позитивний твій настрій?
Догорати в вогні й допомоги просити
І пускати сльозу, коли полум’я гасять.

Суїцид! (4)

Зіжри себе, спали себе,
Виколи очі, не думай кричати!
Доки смерть, твоя прийде,
Я побачу, як будеш про все шкодувати!.. (весь куплет – 2)

Суїцид – нове рішення твоїх проблем!
Суїцид – тебе пробачать й забудуть надовго!
Суїцид – роби це вночі, роби це і вдень!
Суїцид – ну ж бо, давай, це останній писк моди!

Зіжри себе, спали себе!
Виколи очі, не думай кричати!
Доки смерть, твоя прийде,
Я побачу, як будеш про все шкодувати!.. (весь куплет – 2)

Суїцид! (4)