Мій дім, закований у полум'ї,
Не має права згаснути до руїн!
Відданий син боронитиме батькову спину!..

Тріщи-тріщить по швах,
На ноги гордо повставай!
І ніхто не скаже, що ти впав.
Когорті демонів протистоїть твоя баталія,
Ми знаєм як стати на захист:
Закоти рукав, ти прапор розтягни,
Що був втоптаний східним братом,
Заново грати розбий, які ховали твою правду,
І гасло те, що оскверняли матом, затягни!
У власному домі - господарі, а хто вони?..
Ранок пожене туман до дальнього кордону,
Від Сяну до Дону лунає крик ворога твого,
І вже сьогодні заблагає прощення твій кат,
Ми цих непроханих гостей здолаєм, чуєш, брате?
Ведмідь із пляшкою в руках і зіркою на лобі
Спалював поля та розламував гілля калини.
Ми хочем миру, але вперто йдем до перемоги,
У серці - воля, ми не звернемо з правди дороги!

Приспів:
Мій дім, закований у полум'ї,
Не має права згаснути до руїн!
Відданий син боронитиме батькову спину!
Нас поводир - любов до краю і за нами сила!
Мій дім, збудований на цій землі,
А з народження - опора непохитних стін!
У темряві ми впустимо в хатину промінь,
Але чекатимемо ранку на поготові!

Холодно в занедбаній світлиці,
Всипані порохом, лиця думають і їм не спиться,
А ті хто опустили плечі, очі від неба,
Ті кажуть: Моя хата скраю. - Гасло раба.
Скільки пішло у ту землю, яку ми топчем ногами?..
Чуєш, не плач, мамо, не лий сльози, кохана!
А мати гріє ті слова, немов останню надію,
А в полі братські могили вже заросли бур'янами...
На серці - рана. Ми в чому винні?..
Ми, що громадянами народженні своєї країни,
І ми збиваєм кулаки до надтвердої стіни,
І вкотре, як наївні діти, віримо у зміни...

Приспів.

Мій дім!.. Мій дім!.. Мій дім!.. Мій дім!..

Приспів.

Мій дім!..