Приспів:
Чи це сон?
Чи це можливо?
Жахіття справжнє!
Воно ожило!

Кидає в піт, бо сниться горе...
Руйнує світ жахлива потвора...
Ламає й нищить усе на шляху...
Вбиває й чавить кожну істоту...

Волосся вихром, блискавки в очах...
Темна сторона взяла гору...
Кривавий слід залишає вона –
Вже не впізнати милу дівчинку природу...

Приспів:
Чи це сон?
Чи це можливо?
Жахіття справжнє!
Воно ожило!

Цей сон – маячня, хіба так може бути,
Щоб Матінка-Земля збиралась нас позбутись?!
Забули правда як недобре їй чинили
І забирали все в єдиної дитини!

Нарешті тихо на планеті без людей...
Згадка – гори не потрібних речей...
Пустелі, що раніше були морями...
На тілі Землі утворили шрами...

Поверхню огорнула суцільна імла...
Сховала сліди знущання...
Необережних, неслухняних дітей...
Які вже змалку вважали себе богами ...

Богами вважали себе ми – діти Землі...

Такими ми були та від нас відреклись!
Тепер ми пасинки нікому непотрібні!
Бо те, що мали ми, зовсім не берегли!
Спаскуджували те, що нам давало сили!

Зупиніться! Озирніться!
Чому страждає через нас Земля?!
Покайтеся! Прокиньтесь! Не баріться!
Бо втілите цей сон в життя!

Не втілюйте цей сон в життя!