Am E AmG C G Am
Ой, там при долині, гарматами зритій,
F G Am F G E Am
Лежить не від нині січовик убитий.
Козацькеє тіло від вітру зчорніло,
А личко розквітле зів'яло, змарніло.

Не заплаче мати та й над головою,
Не посадить м'яти на могилу твою.
Береза не зронить листків на могилу,
І дзвін не задзвонить, не сповістить милу.

Не викує, брате, літ твоїх зозуля,
Закує з гармати ворожая куля.
Один бір заплаче нишком серед ночі
І ворон закряче, виймаючи очі.

Одні рано-вранці вітри заголосять,
Вовки-сіроманці кістки порозносять.
І кров по долині накриє мурава,
Та слава не згине, стрілецькая слава!