А я така собі файна,
Як та ружа - ясен цвіт,
А за мною леґіники в'ються,
Як барвіночки на пліт.
Заглядають мої очі
У люстеречко води,
Та тобі сказати хочу:
Ти до мене не ходи!

Приспів:
Не шукай чарівного зілля
У зеленім гаю,
Не тобі я посеред літа
Квітів назбираю.
Не чекай променів гарячих
Від серденька мого,
Не шукай стежечки-мережечки
До мого порогу.

Моє серденько вже знає,
Що належить не тобі,
Бо я щиро леґіня кохаю,
В кого очі голубі.
Не чаруй мене словами,
Не даруй мені зірки.
Я для нього вечорами
Вишиваю рушники.

Приспів.

А я собі, наче квітка,
Що розквітла у гаях.
Усміхнусь до тебе я привітно,
Та не буду я твоя,
Бо мене у казку дивну
Леґінь кличе молодий.
Ти забудь мою стежину
І до мене не ходи!

Приспів.