Батьку мій,
Незміряні дороги
Ти пройшов
Крізь бурі і фронти.
Ти спізнав |
І горя, і тривоги, |
Щоб повік |
Не знали цього ми. | (2)

Батьку мій,
Розлючені гармати
Ти примусив
Змовкнуть назавжди.
В двадцять літ |
Нам посивіла мати, |
Батьку мій, |
Не знав би того ти. | (2)

Батьку мій,
Життя своє прожив ти,
Дав нам безліч
Сонячних доріг.
Тим рукам, |
Що кулями прошиті, |
Я тобі |
Вклоняюся до ніг. | (2)