А я не маю права на любов,
хоча люблю безвимірно і вірно.
Твоє ім'я словами молитов,
шепочу я терпляче і покірно.
Моя любов безмежна і палка,
мов безтурботність що зазнала болю.
Та як тимати в жмені їжака,
стиножити коня, що звик до волі?

Приспів:
Любове неземна, любове чарівна,
твоїм теплом освітлюється вічність.
Твій чар п'янкий я п'ю до дна,
я п'ю до дна, тобі складаю мою щиру вдячність.
Любове чарівна, любове неземна,
твій колір мов весни намисто.
Пронизує сеця людей до дна,
аж до дна, шукаю я тебе навмисно.

Та як спинити це тремтіння вій,
яскравий блиск очей і уст жадання.
Як стримати шалений подих свій,
у вихорі пекельного кохання?
Нехай, нехай згорить й душа,
й осяє своїм блиском променистим.
Усе моє життя, що прикраша,
кохання справжнє із страждань намисто.

Приспів:
Любове неземна, любове чарівна,
Твоїм теплом освітлюється вічність.
Твій чар п'янкий я п'ю до дна, я п'ю до дна,
Тобі складаю мою щиру вдячність.
Любове чарівна, любове неземна,
твій колір мов весни намисто.
Пронизує сеця людей до дна, аж до дна,
шукаю я тебе навмисно.