Три вінки, три віки!
Зацвіли, заплелись над Вкраїною,
Розпустили стяжки,
Між свої пелюстки
Пов'язались, мов доля, калиною.

А що перший вінок
Із тернових гілок,
Коле тіло уже три століття,
Та підніметься птах,
І на батьківський дах
Принесе Богом свячене віття!

А що другий вінок
З синьо-жовтих квіток,
Він до волі і єдності кличе!
Вже пора! Вже пора!
До любові й добра! -
Біла чайка над степом кигиче.

А що третій вінок -
Це лавровий листок,
Воскресає наш дух над руїною!
Понесуть молоді
У боях і в труді -
Гучно слава полине Вкраїною!