Кров'ю, гаром запеклись дороги.
Під рейхстагом їм настав кінець.
Скільки на вівтар твій, Перемого,
Віддали ми молодих сердець!

Приспів:
"Перемога!" - линуло крилато,
"Перемога!" - в даль несла луна.
Обіймались, плакали солдати,
І буяла радістю весна.

Розривався світ, стогнав від болю,
Та нікого страх не похитнув.
Сильний дух - могутня наша зброя -
Вистояв і переміг війну.

Приспів:
"Перемога!" - лиуло крилато,
"Перемога!" - в даль несла луна.
Зустрічала сина сива мати
І була щаслива, як весна.

Впали ниць, до ніг твоїх, Державо,
Сотні переможених знамен.
Перемога розділила славу,
Славу між мільйонами імен.

Приспів:
"Перемога!" - линуло крилато.
"Перемога!" - в даль несла луна.
І не бачив світ такого свята,
І салютом квітнула весна!