I
Бонжур, панове. Добрий вечір, пані.
Я вирішив сьогодні посвідчитись в коханні
Моя любов росте, як баобаб
Дивися ще – краб, даб, раб, райснаб

Послухай ще про всебудехаласо
+81033... Я дзвоню Софі Марсо
Нема чого робити, нема кого кохати
Потребу відчуваю я їй все розказати

Що там? Абонентка поза зоною
Пішли ви всі широкою колоною
У сексі нема сенсу, нема у мене мрії
Ненависть починається в районі шиї

Моя ненависть зростає, як бамбук.
Ми всі – дерева

II
Поклади бензопилу
Будемо кохатись коренями
Божевільна мати, вийди з хати
Самотні думки до дерева завели кобиту

Я, дерево, питаю: мати, як тебе звуть
А ти відповідаєш, що кохаєш інакше
Дбаєш, кожен день мене поливаєш
А я це люблю...

Але це не вода, це слина
Хробачина, отрута
Ой, та що це зі мной?
Я помираю...

Моя ненависть зростає, як бамбук
Дерево вмирає, світ залишає
Нема більше лісу.
Залишилась сама...

III
Цікава тема – мати білий катер
У грудях тисне щось подібне мати
Одна, дві, а краще три фотомоделі
Усі у захваті: який яскравий корабель!

Я відчуваю заздрість до людей з екрану
Так, мамо, це погано. Але я прокинусь рано
Я більше зароблятиму, я стану щасливий
Чому б з цієй нагоди мені не залити сливи?

Нема у мене катера. Виходить, що я – лох
Дивися ще – льох, смог, бог, здох
Нема нічого. Все лише замість
Ненависть. Я наголошую – ненависть!