Туга за тугою,
Нудьга за нудьгою,
Віддала мене мати
Заміж молодою.

Пусти мене, милий,
По воду до броду,
По воду до броду
Аж до мого роду.

І сам не піду я
Й тебе не пущу я,
Бо ти скажеш роду
Про нашу невзгоду.

Бодай же, мій милий,
Гадюка сичала,
Щоб я своїй неньці
Правду не сказала.

Нащо ж мене, мамо,
На світ народила?
Нащо ж мені долю
Гірку наділила?