Кури мої, кури,
Помілнасті кури,
Якби мені чоловік
Своєї натури.

Щоб горілку він не пив,
Тютюну не нюхав,
Чужих жінок не любив,
Одну мене слухав.

Ой, лягайте, дітки спати,
Я вас повкриваю,
Сама піду до куми,
Батька пошукаю.

Приходжу я до куми,
Глянула в віконце,
Сидить же мій чоловік,
Як яснеє сонце.

Вона йому чарку,
А він їй улибку,
А я того не стерпіла
Та й розбила шибку.

Прибігаю до дому,
Звісно захворіла,
Намочила рушничок,
Голову накрила.

Як приходе чоловік
Увесь у болоті,
Я питаю: Де ж ти був?
Каже: На роботі.

Хоть би швидше ніч пройшла
Та й утро настало,
Пішла б я до куми,
Новості узнала б.

Приходжу я до куми,
А кума сердита,
Чого в тебе, кумоньку,
Шибочка розбита?

Єсть у мене курка,
Курка полохлива,
Вона ж мені, кумонько,
Шибочку розбила.

Якщо будеш, кумонько,
Кума напувати,
Буде тобі курочка
Шибку розбивати.