Ой, біда, подруженьки, біда,
А я зовсім дівчина молода.
Полюбила парубка за селом,
А у нього кучері над чолом.

Довго придивлялася я до них,
Де взя такі кучері чарівні.
А за тії кучері над чолом,
Загубила спокій я за селом.

Цілу ніч простояла я до зорі,
Покусали ніженьки комарі,
А за тії кучері над чолом,
Била мене мати батігом.

Не бий мене, матінко, ой, не бий,
Як Василь повернеться буде мій,
Як Василь повернеться на зорі,
Заспокоє серденько він мені.