Їде витязь крізь поле на білім коні,
Три зорі веде він при тонкім стремені.
– Хоч одну подаруй ти мені, брате, зорю.
– Вибирай та послухай пораду мою.

Перша сяє вдень, друга сяє вночі,
Третя має від казки чарівні ключі.
Третя зірка казкова, затям-но лишень:
Казка часом коротша за ніч і за день.

Впала перша зірка – синьо вечір зацвів,
Впала друга зірка – день устав з-під снігів.
Зникли витязь і кінь, я єдина стою,
Ой піду я вимолювать третю зорю,
Та замало світла, замало тепла,
Бо зоря, що найкраща, далеко була.

Зникли витязь і кінь, я єдина стою,
Ой піду я вимолювать третю зорю.
Перша сяє вдень, друга сяє вночі,
Третя має від казки чарівні ключі.

Та замало світла, замало тепла,
Бо зоря, що найкраща, далеко була.
Зникли витязь і кінь, я єдина стою,
Ой піду я вимолювать третю зорю.