МОРСЬКА


GmНам так багато випало пливти,
GІ так не справедливо мало жити,
FЩо спогади, про затишок і дім,
CmМи якось ненароком розгубили.
GmМи бачили Родос, і Вавілон,
GБермуди й древні мури Атлантиди;
FМи вже навчились дихати всинхрон.
CmНавчитись би солону воду пити.Gm..


ПР:
ДаCmвай,
Позаду сотні миль солониGmх хвиль!
ДаCвай,
Давай же серце - хто, якщо нFе ти?
ДаCmвай, давай -
Так мало нам лишилось доGm мети.
ДаCвай, давай!..
Я знаю серце, тобі тяжFко, потерпи.

2.
Хтось ходить вільно по святій землі
Для них зелені хвилі - тільки сон,
Для них русалки - марево нічне,
А з нами пив горілку Посейдон.
Нам так багато випало пливти,
І так не справедливо мало сил,
Що хай ми вмієм дихати всинхрон,
Та шансів допливти - із тисячі один.

ПР:
Давай,
Позаду сотні миль солоних хвиль!
Давай,
Давай же серце - хто, якщо не ти?
Давай, давай -
Так мало нам лишилось до мети.
Давай, давай!..
Я знаю серце, тобі тяжко, потерпи.

(Соло)

ПР:
Давай,
Позаду сотні миль солоних хвиль!
Давай,
Давай же серце - хто, якщо не ти?
Давай, давай -
Так мало нам лишилось до мети.
Давай, давай!..
Я знаю серце, тобі тяжко, потерпи.

(Програш)
GmНам випала така спокійна ніч,
CІ так не справедливо мало снів...
FТа хай там як, спасибі серце...
Дякую тобі,
C7+ За те, що я усе таки доплив.