Проповідник один із зібрання ішов
І в душі сумував:
Члени Церкви байдужі, сам зовсім став безсилий,
Вповні Слова не мав.
Хлопчик, ось, при дорозі,
Що себе забавляє, на колінах стоїть.
Пастор руку подав, але хлопчик сказав:
"На колінах – найкраще".

Приспів:
На колінах – найкраще!
На колінах – найкраще!
Чи в добрі, чи в біді
Ти молись у житті,
На колінах – найкраще.

Ось, він думати став над словами, що чув,
Немов хлопчик все знав.
Скоро день проминає, темна ніч вже вітає,
А заснути не міг.
Все забути бажав, інших дум він шукав,
Та спокою не мав.
Перед ним те дитя все стоїть, промовля:
"На колінах – найкраще".

Приспів.

Він прийняв ті слова, як від Бога-Отця
І молитись почав.
На коліна упав, а Бог Духа зілляв,
Членів всіх об'єднав.
У байдужих людей ревність знов запалив,
Каганці засвітив.
Пастор духом ожив, хлопця він похвалив.
На колінах – найкраще!

Приспів.