Де берізки одбігли від гаю,
Де за вільхами вітер приліг,
Ми з тобою ожин назбираєм, |
Дивних ягід моєї землі. | (2)

У село повернемося пізно,
Вслід нам гляне цікавість з воріт
І шумітиме спогадом ліс нам, |
У розлдоллі росистих доріг. | (2)

Не шукайте ви люди провини
І не будьте матусю сумні.
Наші руки скололи ожини, |
Ну а губи обвітрила ніч. | (2)