Холодне сонце з’їдає місто, на старій річці край води
Ми не лишаєм як раніше своєї юності сліди.
Якщо спитаєш мене нащо я тут живу, я так люблю.
Я відповім тобі відверто, я так люблю, я так люблю,
Що потім жити не завжди,
Лише з тобою назавжди.

Холодне сонце з’їдає місто і вже немає куди іти.
Від божевіль і травматизма не врятувати наші сни.
Але якщо мене попросиш усе покинути й піти
Я не спитаю тебе нащо,
І піду, і піду з тобою шукати нові сліди
Лише з тобою назавжди.