Здається, тисячі зим і літ
Відколи цей народився світ,
Я поринаю на крилах мрій в диво-світ!
І, наче білий самотній птах,
Блукаю я на семи вітрах,
І пропадаю в чужих світах, як у снах!
Безмежний світ, як порожній дім,
Коли тебе в нім немає,
Але я знаю, що є ти десь, моя зоря!

Приспів:
Я лечу
На межі світання!
Я лечу
В нескінченну висоту!
Я лечу
На вогонь мого кохання!
Я лечу
І згораю на льоту!

Напевно тисячі зим і літ
Триває цей неземний політ,
Відколи я загубив твій слід на землі.
В тобі розгадка моїх бажань,
І таємниця бажання,
Я буду вічно шукати знов тебе одну!

Приспів. (2)

Я лечу! Я лечу
В нескінченну висоту!
Я лечу! Я лечу
І згораю на льоту!