Щоб в житті лишатися собою
І в пригоді буть іще комусь -
Вмиюсь я карпатською водою
І таврійським вітром обітрусь.
Щоб любить була жива потреба
І в двобої побороть біду -
Піднімуся серцем я до неба,
До землі низенько припаду.

Приспів:
Рідна земле - світку мій хрещатий,
Надоум і міці дій рукам,
Щоб печаль на радість поміняти,
Не хилитись крижаним вітрам
Від землі снаги мені прибуде -
Я візьму в дорогу силу ту.
Я виходжу з вами,чесні люди,
Сіяти любов і доброту.

Даль ясніє за весняним плугом,
Буйна рунь не хилить голови.
Буду вам товаришем і другом,
Якщо віри не згубили ви.
Хай же правда не опустить очі
В дзеркалі,що долею зовем.
Б'ю чолом завзятим і охочим,
Хто палає праведним вогнем.

Приспів.