За вікном вже пахуча весна,
Квітнуть вазони на підвіконні,
Падають блакитні небеса
У твої долоні.
І сонце сміється тільки для тебе,
Вже птахи співають радіє земля,
Бо палко, шалено, неначе востаннє,
Кохаю тебе я.

Ти є царівна мого серця, мого тіла й тепла,
Ти - моя муза, моє щастя і ти для мене одна.
Ти - пелюсток моєї втіхи, що так потрібен мені,
Ти немов радість, що втішає мої очі сумні.
І я не можу жить без тебе, як мати без немовля,
Як капітани без вітрила і без свого корабля,
І знов кажу, що відчуваю, ти чуєш доле моя?
Кохаю тебе я...

Коли іду з тобою поруч, посміхаєшся ти,
Тоді весь світ той завмирає, як на крилах безодні,
І падають розведені мости у твої долоні ...
Печаль, біль і смуток став завуальований,
Тандем із тобою є сенсом життя,
Ранковий світанок немов намальований,
Кохаю тебе я...

Ти є господар мого серця, мого тіла й тепла,
Ти - мій коханий, моє щастя і я для тебе одна,
Ти пелюсток моєї втіхи, що так потрібен мені,
Ти немов радість, що втішає мої очі сумні.
І я не можу жить без тебе, як мати без немовля,
Як капітани без вітрила і без свого корабля,
І знов кажу, що відчуваю, ти чуєш доле моя?
Кохаю тебе я...