Моє серце не знає страждання,
Воно тільки пізнало кохання,
І бентежно так рветься на волю,
Щоб скоріше дізнатися долі:

Приспів:
Знову чую стук та стук,
Мого серця гучний звук,
Воно б'ється в ритму такт
Та я все роблю не так!
Знову чую стук та стук,
Ти озвися, милий друг,
Бо воно тебе гука,
Своїм стуком заклика!

Моє серце нестримне і знає:
Хто без крил, той повік не літає!
І від того бурхливо палає,
Відпустити на волю благає!

Приспів.

Я його відпускаю від себе,
На чотири вітри, хай літає,
Все одно воно прагне до тебе,
Кожен раз лиш до тебе вертає!

Приспів.

Стук та стук! Стук та стук!
Стук та стук! Стук та стук!

Приспів.