Віддавали нам тепло,
Дарували свою любов,
А як важко нам було
Пригортали нас знову й знов.
Ви вели нас у світ знань,
Світ поразок й перемог
І тому ми всі без вагань
Вранці бігли сюди, в садок!

Приспів:
Наші мрії летять вдаль,
Наче кульки у неба блакить...
Залишаєм садок, на жаль,
І сльоза на очах бринить...
Стане група без нас сумна,
Зникне шум і веселий сміх,
Лиш ведмедики без нас
Сплять на ліжечках пустих...

Та одного дня восени
Ми постукаємо в вікно,
На хвилиночку нас пусти,
Обійми, як колись давно...
Ми згадаємо це тепло,
Смак дитинства і щастя мить,
Де нам затишно так було,
Де маленький ведмедик спить...

Приспів.