Вітер взяв сопілку в руки: Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює у саду?
Захиталися жоржини: Може, й ми!
Тільки ти нас над землею підійми!
Шкода часу, — вітер каже, — підіймать.
идно, вам не доведеться танцювать!

Тут як зірвуться листочки із дубка,
Із вербички, із берези, із кленка!
Як закрутяться у танці угорі
І низенько над землею, у дворі.
Вітер кинувся за ними: Ой, ду-ду!
От хто вміє танцювати до ладу!